Очисні споруди забруднених поверхневих стічних вод закритого типу включають наступні блоки:
Забруднені поверхневі стічні води із розподільчої камери поступають у будівлю очисних споруд, а саме у приймальну камеру забруднених поверхневих стічних вод, де встановлено канальну решітку з прозором 16 мм для вилучення грубих домішок і сміття, що дозволяє захистити насосне обладнання від перевантаження і блокування.
Механічно очищені від сміття води поступають у накопичувач забруднених поверхневих стічних вод, у якому встановлено занурені насоси. З метою енергозаощадження передбачається вмикання насосного обладнання по сигналу від датчика гідростатичного (рівню) почергово.
Занурені насоси подають стічні води у камеру розподільчу решіток і далі на канальні решітки з прозором 6 мм, які встановлені у камері решіток.
Механічно очищені від домішок крупністю понад 6 мм води поступають у піскоуловлювачі горизонтального типу із відстійною частиною та приямками.
Піскоуловлювачі оснащені нафтосорбційними бонами для вилучення плаваючих нафтопродуктів.
Пісок, який осідає на дно піскоуловлювачів, скребковими механізмами переміщується у приямки, звідки зануреними насосами подається на сепаратори піску. Відокремлені від піску води відводяться на повторне очищення.
Очищені від піску та плаваючих нафтопродуктів води поступають у блоки тонкошарового відстоювання та коалесценції, які працюють паралельно.
Кожний резервуар обладнаний скребковими механізмами і нафтосорбційними бонами.
Потік води рухається через тонкошарові відстійники знизу доверху. Осад рухається проти руху основного потоку — зверху донизу по нахиленим під кутом 60° поліпропіленовим пластинам, а далі за допомогою скребкових механізмів переміщується до зони забору осаду самоусмоктуючими насосами, які відкачують осад в аеробний стабілізатор осаду.
Осад в аеробному стабілізаторі стабілізується за допомогою повітря, яке подається від повітродувок, і самоусмоктуючими насосами подається на зневоднення на шнековий дегідратор, куди також насосами-дозаторами подається робочий розчин флокулянту від полімерної станції.
Зневоднений осад вивантажується у контейнери, фільтрат повертається на повторне очищення.
Із блоків тонкошарового відстоювання та коалесценції води поступають у блоки фільтрації, обладнані:
Продувка фільтрів здійснюється періодично повітрям, яке подається від повітродувок в напівавтоматичному режимі.
В блоки фільтрації в період запуску і після кожного спорожнення резервуару вноситься біопрепарат для культивації на поверхні завантаження факультативних мікроорганізмів-біодеструкторів розчинених органічних забруднень і нафтопродуктів.
Нафтосорбційні бони періодично замінюються (орієнтовно 4 рази/рік).
Сорбційні фільтри розраховані на доочищення поверхневих стічних вод, матеріал замінюється один раз на 5–10 років. Періодичність заміни відпрацьованих матеріалів залежить від фактичної кількості поверхневих стічних вод з урахуванням кліматичних особливостей та від фактичного рівню забрудненості стоку нафтопродуктами.
Очищені води із блоків фільтрації поступають у резервуар очищених вод, звідки у самопливному режимі відводяться із будівлі очисних споруд у «Біоплато каскадного типу».
Доочищення води у «Біоплато» здійснюється іммобілізованими мікроорганізмами-біодеструкторами, іншими гідробіонтами різних трофічних рівнів, вищими водяними рослинами (комиш, очерет, рогіз), вологолюбними і декоративними рослинами (ірис, аїр, осока, сусак та інші).
Біоплато каскадного типу включає три паралельні чотириярусні секції. Подача води до кожної секції здійснюється через засувку шлюзову шиберну.
Конструкція «Біоплато» відкритого типу передбачає дзеркало води, виконана з використанням:
В завантаження вноситься бактеріальний препарат-біодеструктор.
Рух води відбувається у горизонтальному та вертикальному напрямках.
Конструкції ярусів містять прорізи у бортах, які забезпечують природну аерацію води за рахунок гравітаційних сил та створення турбулентності.
Конструкція біоплато передбачає запобігання його пересиханню у період відсутності вод і опадів та регулювання рівнів води у ярусах.